На фото серед слухачів – ліквідатор Ігор Говядовський. Зустріч із ним у стінах нашого закладу освіти відбулась напередодні сумної дати. 26 квітня – день тієї самої трагедії, що змінила хід історії і досі відлунює в екології, здоров’ї людей та глобальному відчутті безпеки.

Після переведення з київського заводу «Арсенал» пан Ігор працював на станції, долучившись до забезпечення енергобезпеки третього енергоблока та його відновлення. Досвід цієї людини це не переказ, а прожита реальність, у якій кожне рішення мало ціну.

Здобувачам гість, в першу чергу, розповів про масштаб робіт, які розгорнулися після вибуху. Тоді ліквідація наслідків об’єднала тисячі людей різних професій. Від науковців і військових до шахтарів, медиків і водіїв.

Окремий акцент спічу стосувався ролі правоохоронців, які в умовах невизначеності забезпечували евакуацію населення, підтримували громадський порядок і несли службу на контрольно-пропускних пунктах.

Значну увагу ліквідатор приділив технічній стороні процесу усунення наслідків: роботам із дезактивації даху, машинного залу та проммайданчика, використанню спеціальної техніки в умовах надвисокого радіаційного фону, а також зведенню захисної споруди над зруйнованим енергоблоком і подальшому перетворенню об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему.

Окремою частиною просвітницької години стала розповідь гостя щодо подальшої професійної діяльності. Йдеться про роботу пана Ігоря в Національному музеї «Чорнобиль» та ініціативи, спрямовані на підтримку ліквідаторів і збереження історичної правди. Зустріч доповнили документальний фільм, архівні світлини та віртуальна мапа «Радіоактивна хмара», яка наочно демонструє масштаби поширення забруднення.

Сьогодні, коли Україна перебуває в умовах повномасштабної війни, а удари по критичній інфраструктурі створюють загрозу нових техногенних катастроф, досвід Чорнобиля набуває особливої актуальності. Він нагадує: безпека – це не абстракція, а результат підготовки, рішень і дій тих, хто стоїть на захисті суспільства.